сказати

1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися, промовитися, пробовкатися, пробовкнути(ся) (ненавмисне виказати щось); випалити (несподівано і швидко); прогарчати (сердито); протягнути, протягти (повільно, розтягуючи слова); процідити (перев. зі сл. "крізь зуби" — знехотя, невиразно); рубонути, рубнути (різко); пробасити (низьким голосом, басом); проскрипіти, прорипіти (скрипучим голосом); видавити, видушити, витиснути (через силу); прохрипіти (хрипло); простогнати (зі стогоном); просичати, прошипіти (притишено, зі здавленим від роздратування / люті голосом); проторохтіти, процокотати, процокотіти, прощебетати (швидко й голосно, дзвінко); промимрити, пробубоніти, пробубніти (невиразно); прошамкати, прошамкотіти, прошамотіти, прошамотати (перев. про людину з беззубим ротом — невиразно, шепелявлячи); прогугнявити, прогугнити, прогугніти (гугняво, у ніс); прогудіти, прогусти (глухим, низьким голосом), прогорлати, прогриміти, прогримотіти, прогримотати (дуже голосно, оглушливо)

— Пор. бовкнути, уставляти 2)

2) див. наказати I